Затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні КМУ  21 лютого 2018 року.

«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», –  розповіла Лілія Гриневич.

Вона пояснила, що робота над стандартом тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі.

«Водночас ми ґрунтувалися на кращих практиках української школи», – додала Міністр.

У стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями:

1.     мовно-літературною

2.     математичною

3.     природничою

4.     технологічною

5.     інформатичною

6.     соціальною і здоров’язбережувальною

7.     фізкультурною

8.     громадянською та історичною

9.     мистецькою

Обов‘язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.

Щоб показати різницю між загальними та обов‘язковими результатами навчання, Лілія Гриневич продемонструвала закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.

«Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», –  повідомила Лілія Гриневич.

Вона пояснила, що докладніше реалізація обов‘язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.

Наприклад, обов‘язковий результат навчання «Здійснює обчислення зручним для себе способом у навчальних ситуаціях, зокрема під час гри» виражатиметься у наступних очікуваних результатах:

•  оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кіно-театрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо);
•  обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють);
•  знаходить значення математичних виразів;
•  обчислює значення виразів зі змінною;
•  застосовує різні способи виконання арифметичних дій із числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах.

Окремо Міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.

«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», –  нагадала Міністр.

Вона також підкреслила, що ця реформа освіти якісно відрізняється від попередніх спроб реформування тим, що держава закладає реальні передумови змін.

Йдеться про масштабне підвищення кваліфікації вчителів, що передбачає навчання усіх педагогів, які братимуть перші класи з 1 вересня 2018 року.

Також вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту: передбачено 998,7 млн на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн грн – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд 869 млн 812 тис гривень.

«Усі гроші на матеріально технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.

Необхідна передумова змін – підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Вперше за дуже великий проміжок часу було піднято заробітну плату вчителям на 2 розряди вгору тарифною сіткою. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.

«Однак наразі залишається багато зловживань навколо цієї теми. Деякі органи місцевого самоврядування занижують надбавки, а деякі навіть змушують йти вчителів у примусові відпустки. Зараз ми вивчаємо деталі цієї справи і вживатимемо відповідні заходи», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також нагадала, що прийнятий урядом Держстандарт протягом цього навчального року пілотується в 100 школах України. Це допомогло врахувати окремі зауваження вчителів-практиків

ВСЕ ПРО НУШ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ

Яка з Типових навчальних програм відповідає Державному стандарту: варіант1 чи варіант2?

До 12 грудня на сайті МОН України тривали громадські обговорення двох проектів Типової навчальної програми. Обидва варіанти затверджені (під керівництвом О. Я. Савченко та під керівництвом Р. Б. Шияна), адже відповідають вимогам нового Державного стандарту початкової освіти.

До того ж Міністерство освіти і науки України оприлюднило список нетипових освітніх програм, за якими Державна служба якості освіти дозволила викладати в початкових класах, що навчатимуться за новим Стандартом початкової освіти.

Так, у Держслужбі вирішили, що новому Стандарту початкової освіти відповідають такі програми:

• «Освітня програма для 1–2 класу за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та інших» (автори І. П. Старагіна, Г. М. Захарова, Г. В. Жемчужкіна, К. І. Пінсон, О. А. Перепелиця, Н. П. Сосницька);
• «Освітня програма для 1–2-х класів початкової школи за педагогічною технологією “Росток”» (автор Т. О. Пушкарьова);
• «Освітня програма “Початкова школа: освіта для життя”» (авторський колектив Київського університету імені Бориса Грінченка, науковий керівник В. О. Огнев’юк);
• «Освітня програма “На крилах успіху” для учнів 1–2-х класів закладів загальної середньої освіти» (Інститут педагогіки Національної академії педагогічник наук, науковий керівник А. Д. Цимбалару);
• «Освітня програма першого циклу початкової освіти за вальдорфською педагогікою» (Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні, автори Д. Ю. Косенко та О. І. Мезенцева);
• «Освітня програма для 1–2-х класів закладів загальної середньої освіти за системою розвивального навчання» (Центр психології і методики розвивального навчання, автори С. В. Ломакович, Л. І. Тимченко, С. О. Жукова, О. М. Кондратюк);
• «Освітня програма для 1–2-х класів “Світ, в якому я живу”» (видавництво «Навчальна книга-Богдан», керівник професор С. І. Якименко);
• «Освітня програма початкової освіти в науково-педагогічному проекті “Інтелект України”» цикл І (1–2 класи) (наук. кер. І. В. Гавриш).

Чи може вчитель самостійно обрати кількість годин для інтеграції?

Може. Головне — виконувати вимоги Державного стандарту початкової освіти.

Який предмет викладатимуть учителі образотворчого мистецтва в 1-му класі Нової української школи?

У НУШ передбачено інтегрований предмет «Мистецтво».

Відповідно до угоди з ЦК Профспілки педагогічних працівників МОН можна «передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди вчителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти».

Упродовж 2018/2019 навчального року я навчатиму 1-йклас. Проте вже в 2-мукласі до складу інтегрованого предмету «Я досліджую світ» входить інформатична галузь. Чи зможу я викладати усвоєму класі цей предмет, якщо маю лише сертифікат «Курс Microsoft із цифрових технологій» за 2011 рік і не проходила курси для вчителів початкових класів, які викладають інформатику?

Щодо цього діють ті самі правила, визначені Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки Українита ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016–2020 рр. Передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, у т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики,інформатики, лише спеціалістам потрібно за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди вчителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

У нашій школі був урок ритміки за рахунок одного уроку фізкультури. Яким чином продовжити таку практику? Чи можна два уроки фізкультури дати вчителеві початкових класів, а один —учителеві ритміки (вона і хореограф, і вчитель фізкультури), склавши відповідну освітню програму для цього уроку на основі типової? Якщо так, то як назвати цей урок?

Так, це можна зробити. Проте вчитель початкових класів має письмово погодитися передати годину фізичної культури іншому вчителеві (хореографії). Водночас урок все одно матиме назву фізична культура.

Чи потрібно директорові школи погоджувати з начальником управління (відділу) освіти питання призначення педагогічних працівників?

Закон України «Про освіту» запровадив для шкіл кадрову автономію. Отже, керівник закладу освіти має самостійно приймати на роботу педагогічних працівників і не погоджувати це з управлінням (відділом) освіти (управління освіти позбавлені права винаймати працівників).

Кадрова автономія передбачена статтями 1 і 23 ЗаконуУкраїни «Про освіту», а норма про обов’язок керівника школи набирати педагогічних працівників передбачена статтею 26 ЗУ «Про загальну середню освіту».

Також стаття 25 (п. 3) цього Закону говорить, що «засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами».

Яким є середовище для інклюзивної освіти? Як оцінювати дітей із особливими потребами?

Вичерпні відповіді на ці й інші запитання щодо інклюзивного навчання можна отримати, пройшовши безкоштовний онлайн-курс «Робота вчителів початкових класів із дітьми з особливими освітніми потребами» на платформі EdEra.

За рахунок якого часу проводитимуть ранкові зустрічі? Скільки хвилин вони мають тривати?

Ранкова зустріч — це зустріч на початку дня всієї групи дітей із педагогом. Їй присвячують не більше 20 хв.

Це щоденна практика, під час якої вчитель із учнями об’єднуються в коло та виконують декілька пізнавальних різнопланових діяльностей. Метою зустрічі є створення доброзичливої атмосфери для привітання, обговорення новин або інших питань, налаштування на тему дня/тижня, обміну враженнями. Ранкову зустріч можна проводити на свіжому повітрі (за гарної погоди) або в шкільних приміщеннях. Зазвичай вона є початком першого уроку дня — уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (за Типовим планом — 7 год на тиждень). Неприпустимо збирати учнів на ранкову зустріч раніше, ніж вони мають приходити до школи зазвичай!

У першому класі 2018/2019 навчального року обов’язково мають бути щоденники? Чи мають право методисти/заступники директора збирати їх на перевірку та яким має бути покарання за деякі похибки у веденні щоденника?

Наявність і перевірку щоденників нормативною базою не передбачено.

Чи потрібно вчителеві НУШ мати конспект на кожний урок? Якими є вимоги до складання календарного планування?

Чинним законодавством України така вимога не передбачена.

Календарне й поурочне планування вчитель здійснює в довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням і впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Учитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.

Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Чи змінилися вимоги до заповнення класного журналу в 1-му класі НУШ?

Фактичне виконання навчальної програми фіксують у класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2–14-1907-15).За умов інтеграції (наприклад, якщо українська мова є складовою інтегрованого курсу «Я досліджую світ») у класному журналі українську мову фіксують і як окремий навчальний предмет, на який окремо виділяють сторінки «Українська мова», і як частина інтегрованого курсу, на яку також виділяють окремі сторінки «Українська мова в інтегрованому курсі».Звертаємо увагу на те, що рекомендації з поділу класу на групи під час вивчення української мови надані в листі МОН України від 22.05.2018 № 1/9–332. У разі поділу класу на групи в процесі вивчення української мови в класному журналі на запис уроків української мови як окремого предмета та української мови в інтегрованому курсі відводять окремі сторінки для кожної групи