Закон України «Про освіту» гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, а держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми.
За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації.
Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один – засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.
Знання нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища – запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.
Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:
Закон України «Про освіту»;
Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:
«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15. 08. 2011 №872);
«Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від 21. 08. 2019 №779).
Фінансування інклюзивної освіти унормовано: